Останній день літа. А завтра вже осінь.
"Не йди від нас, літо!",- душа моя просить...
Всі дні пролетіли, як тінь, непомітно...
А учні благають:"Не йди від нас, літо."
Де посмішки, радість, де співи у душах?
Немає, бо літо іде непослушне.
Так сумно на серці, проте взагалі-то
Хіба найгарніше з пір року - це літо?
Неправда. І осінь пора також гарна,
Угості до нас прилітає не марно -
Вона позолочує все навкруг себе,
І хмари тваринками робить на небі...
Остання ніч літа. Так дивно на дворі.
Востаннє сіяють для нас літні зорі,
А завтра осінні вже будуть світити,
Для того, щоб жити і жити, і жити!!!
Комментарий автора: Цей вірш я написала, як була підлітком...Зараз я вже мама,і маю двох доньок...Згадала про цей невеличкий простенький віршик, і подумала, а чому б ненадрукувати у газету?Можливо, цей вірш передасть настрій чи стан душі ще якогось підлітка, якому завтра до школи.......
Алина Бабыч,
Киев, Украина
"Господь - крепость моя и щит мой; на Него уповало сердце мое, и Он помог мне, и возрадовалось сердце мое; и я прославлю Его песнию моею" (псалом 27:7.) e-mail автора:alya_babich@ukr.net
Прочитано 4434 раза. Голосов 4. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Иллюзия благополучия - Сергей Пушкар Статья впервые была опубликована 27 июля 2013 года на сайте «Для тебя». 6 июля 2015 года статья была удалена по невыясненным причинам. Публикую для восстановления статей.
Поэзия : Поиск и встреча - Анна Зотова Сретенье - встреча души человека с Богом, Невесты-Церкви со своим Женихом, духовное обретение друг друга. Эпиграф Песня песней гл.3 ст.2-4.:«…искала я того, которого любит душа моя, искала его и не нашла… Встану же я, пойду по городу, по улицам и площадям, буду искать того, которого любит душа моя…Встретили меня стражи, обходящие город: «не видали ли вы того, которого любит душа моя?» Но едва я отошла от них, как нашла того, которого любит душа моя; ухватилась за него и не отпускала его…»
